1. Ти часто дивишся на небо? — Часто… Особливо – на нічне, із зорями. Навіть вночі, буває, прокидаюсь і
йду до вікна. Мучить совість. Відчуття, що я образив людей, щось не зробив,
приміром, давно відвідував свою тітку. Долає щемливе почуття вини. Говорю це
відверто, бо маю чітке відчуття прожитого життя. Це наче починаєш друге життя.
А воно, може, й не відбудеться.
2. Ти такий напружений. Але ж
треба і розслаблятися.
— Сідаю перед телевізором, вмикаю мультики, щоб розслабитись. Може,
півгодини на день, але дивлюся їх із задоволенням. Помічаю, що стараюся оминати
такі розваги, як алкоголь. Отак розділяюся на полюси — можу бути досить жорстким, можу навіть вдарити
людину, якщо допече… тому для рівноваги й переключаюся на мультики.
3. Чому почав курити люльку?
Мабуть, тому, що став доктором наук?
— Люльку мені подарували. Вона гарна, дорога. До вподоби мені, бо люблю
добротні речі. Це такий потяг до екзальтації, але справді – у мене добротна
шкіряна сумка, ще є перстень, зроблений на замовлення, гарна ручка. Словом –
тягне мене до ґрунтовності. А люлька – це ще й такі «понти». Сигарети курити
неоригінально, нецікаво. Коли буваю серед друзів, у компанії, навіть кажуть:
«Закури». Та й тютюн маю гарний – його дим багатьом подобається. Тобто, я
естет, але не доводжу це до абсолютизму. Не люблю тих, хто зовсім про себе не
дбає, але й тих, хто занадто доглядає свою зовнішність.
4. Кого із письменників читав
останнім часом?
— Сподобалась книга «10 геніїв світової літератури» — психологічні портрети письменників. Чудова робота.
Читаю молодих поетів, зібраних в альманасі «Літпошта», співупорядником якого я
є. А ще – антологію молодих поетів «Ляляк». Прочитав твою прозу в сьомому числі
журналу «Дзвін», який оце тобі й привіз зі Львова. Сподобалась.
Останнім часом перечитую свою
прозу, бо хочу зрозуміти, де я є, хочу вийти на інший рівень. А ще – відкрив
для себе справжній роман – і за темою, і за формою, й за духом, знову взявшись за «Майстра і Маргариту»
Булгакова. Він для мене справді великий.
5. Чи часто в тебе закохуються
жінки? — Часто. Та це стає досить втомливо (морально), бо знаходять мене скрізь.
Розпитував Сергій Соловйов.
|