Відповідь є. Вона всюди, просто треба розплющити очі і озирнутися навкруги.

В мене була змога трохи приблизитися до світу української літератури.До нас завітав  український письменник Сергій Батурин. Що з цього вийшло, і на які думки мене це наштовхнуло - читайте далі.

Нещодавно студенти-міжнародники зустрілися з українським письменником Сергієм Батуриним, лауреатом «Коронації слова»(2001 р., третя премія за роман «Охоронець»), Всеукраїнського літературного конкурсу "Просто так" (2010 р., перша премія в номінації "Проза"). Студенти  мали змогу поспілкуватися з письменником та поставити йому питання.

Мені здається що основною ідеєю  цього невеликого заходу було хоча б на годину занурити студентів до цікавого світу української сучасної літератури. Цікавість перемогла холод в аудиторії, і зустріч була по-домашньому теплою. Сергій Батурин розповів про своє життя, висловив думки з приводу сучасної української літератури та стану книги в нашій державі, тобто провів нам «Курс молодого письменника».

Відверто кажучи, раніше я прочитав лише одна книгу цього автора (яка мені сподобалась), і хотілося все ж побачити на власні очі Сергія Батурина. Цінність цієї зустрічі для мене була в тому, що вона стала таким собі доказом  існування сучасних адекватних українських авторів, дивлячись або читаючи яких не робиться сумно. Зараз це мене спонукає більше читати саме наших письменників, шукати нові яскраві імена. Хочеться крикнути: «Стійте, люди,зупиніться, у нас же є своя література, своя книга, своя культура».Аж жаль бере…

Зустріч з цим автором призвела до того що я, приділивши трохи уваги і зусиль, знайшов декілька цікавих сайтів, книжок у себе вдома, зараз намагаюся купити ще щось. Можливо це звучить занадто пихато-діловито, але здається я зрозумів те, що багато людей  не розуміють. Треба  не забувати читати нашу літературу, бо якщо ми не будемо цього робити,то вона просто зникне, а згодом і ми за нею. Сучасна українська література - це як та прекрасна дівчина, яка чекає щоб її покохали, а українське слово, сильне як стріла-блискавка Зевса, здатне творити дива. Як влучно висловлювався Олександр Олесь:

Бринить-співає наша мова, Чарує, тішить і п'янить.

О слово! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися

Дощами судними над ним.

Треба ламати стереотипи, типу «читати – не модно». Треба, не дивлячись на страшну силу телебачення і Інтернету, особисті проблеми, комп’ютерні ігри, спорт, нічні клуби і сон, знаходити час на спілкування з книгою.

Підходячи до кінця хочу сказати що, можливо Сергій Батурин і не стане моїм улюбленим українським письменником, але він дав той заряд і потрапив точно в ціль. Скоріше за все, і я ніколи не буду письменником, але читати мені ніхто не може заборонити ніхто. Серед нас є багато талановитих людей, і я погоджуюсь з Сергієм Батуриним, що, можливо і зараз серед нас ходить людина яка колись отримає Нобелівську премію з літератури, або стане всесвітньо відомим автором сучасності.

Коротко про С.Батурина

Народився 4 квітня 1960 року у Києві. Закінчив філологічний факультет Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького у 1981 р. Працював учителем у Києві, служив у лавах Збройних Сил. З 2007 — відповідальний секретар Київської організації Національної спілки письменників України. Член Національної Спілки письменників України та Асоціації українських письменників.

Твори

-         поезії в періодичних виданнях (1984—1987 рр.)

-         роман «Охоронець» (2002 р., Львів, видавництво „Кальварія”)

-         повість «Команда» (2002 р., Львів, видавництво «Кальварія»)

-         роман «Легенда» (журнал «Сучасність», 2004 р., № 3)

-         роман «OST», (журнал «Сучасність», 2005 р., № 3; 2005 р., Львів, «Кальварія»)

-         публіцистична хроніка «Українські невільники Третього Рейху» (у співавторстві з Аллою Кравченко) (2005 р., Львів, «Кальварія»)

-         «Цей біль у серці не вщухає» (збірка, укладання у співавторстві з Л. Сочкою, 2005 р., Львів, «Кальварія»)

-         роман «Меч королів» (2006 р., Львів, «Кальварія»)

-         «Полинова доля» (збірка, укладання, 2007)

-         роман «Бурштинові очі» (журнал «Сучасність», 2007 р., № 4-5)

-         роман "Поважна причина" (журнал "Сучасність", 2007р., №8)

-         роман "Монолог самотнього мужчини" (журнал "Дніпро", 2009р.,№1)

-         Сергій Батурин здійснив перший переклад українською мовою повного тексту роману Анатолія Кузнєцова "Бабин Яр" (видавництво "САММІТ- книга", Київ, 2008).

Станіслав БАЛАЛУЄВ, студент університету «Україна»